Порядок подання та розгляду звернень громадських організацій та їх керівників відповідно до Закону України «Про звернення громадян»
Витяг з постанови Верховного Суду України від 31 жовтня 2019 року у справі № 813/1960/18 (пункти 36, 40 постанови)
Стаття 36 Щодо доводів скаржника зазначених у п. 24 цієї постанови, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що статтею 12 Закону № 393/96-ВР визначено дію цього Закону, яка не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про засади запобігання і протидії корупції», «;Про виконавче провадження», відтак зазначена норма не містить обмежень щодо поширення дії цього закону на звернення громадських організацій та їх керівників.
Стаття 40 Отже, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо неможливості розгляду звернення позивача в рамках Закону України «Про звернення громадян», оскільки Конституція України наділяє всіх правом на звернення, а враховуючи відсутність у чинному законодавстві нормативно-правового акту, який би регулював питання щодо розгляду звернень громадських організацій, а також з огляду на те, що громадська організація є інституцією, яка діє від імені та в інтересах своїх членів (зокрема, громадян України), реалізує їхні права, сприяє у захисті прав громадян України та у відновлені таких прав у разі їх порушення.
